Така правда нашого сьогоднішнього існування у нашій країні. Якщо Ви не хочете іти на контакт або співпрацювати із слідством (органами досудового розслідування), то є спосіб примусити Вас, зокрема застосовуючи насильство, нерідко катування.

Досить часто ми чуємо про «явку з повинною», проте в житті це трапляється не так часто, як пишуть про це в ЗМІ. Можливо із впровадженням американської моделі поліції щось зміниться на краще, однак на даний час ми все ще зіштовхуємося із застосуванням умисного насильства працівників правоохоронних органів до затриманого, підозрюваного чи обвинуваченого.

Зверніть увагу на наступні поради:

  • під час перебування в службовому приміщенні спробуйте запам’ятати імена міліціонерів, які Вас били (вони ж спілкуються між собою, дивний тембр голосу, щось специфічне в голосі).
  • постарайтеся залишити докази свого перебування та побиття в кабінеті: якщо пішла кров, – забризкайте нею покриття підлоги, непомітно зробіть мазок кров’ю на днищі стільця або заховайте закривавлену носову хустинку десь за шафою чи батареєю опалення. Можна потім зробити відповідний аналіз крові, і це буде як доказом того, що Вас побили, так свідченням того, що ти взагалі перебували у службовому кабінеті райвідділу (є в міліціонерів така звичка – стверджувати, що вони бачать тебе вперше).
  • потрібно зімітувати втрату свідомості або нестерпні болі в серці – нехай викликають лікаря.
  • не соромтеся голосно кликати на допомогу – це не боягузтво, а засіб самозахисту. Адже, у коридорі можуть бути люди, а це – свідки. Крім цього жодний керівник не зацікавлений у скоєнні надзвичайної події у своєму підрозділі, а тому якщо почує, то також прийде Вам на допомогу.
  • не всі ж міліціонери нелюди, серед них багато таких, хто засуджує жорстокість своїх колег, і буде вимагати від них припинити знущання.

3

Якщо від Вас катуючи вимагають щось написати і підписати, а всі попередні заходи не дали очікуваного результату, – пишіть й підписуйте, це краще, ніж залишитися калікою. Але умисно викривіть свій почерк (пишіть з нахилом літер уліво або почерком «першокласника», акуратно виводячи кожну літеру) і поставте нестандартний для Вас підпис. Міліціонери Вашого почерку не знають, а звіряти проставлений під протоколом підпис з підписом у паспорті звички не мають.

У подальшому довести той факт, що Вас  побили саме в міліції (а не до приходу у райвідділ чи після виходу з нього) і притягнути катів у формі до відповідальності досить складно – свідки твого побиття відсутні, а міліціонери проти себе свідчити не збираються.

І все ж таки, якщо Вас побили, то необхідно:

– невідкладно зафіксувати факт отримання побоїв. Звернись до травматичного пункту лікарні або, ще краще, викличте бригаду «швидкої допомоги» прямо до будівлі райвідділу. Під час виклику повідом диспетчера на телефоні: «Був побитий у такому-то райвідділі міліції, втрачаю свідомість, не можу самостійно пересуватись».

Після прибуття лікарів вимагайте ретельної фіксації всіх завданих тобі тілесних ушкоджень, навіть незначних. Зверніть увагу лікарів на особливі травми – сліди від наручників, опіки від застосування електрошокера тощо. Поясніть лікарям, що ушкодження тобі завдали працівники міліції і вимагай госпіталізації, а в подальшому – надання довідки про результати проведеного медичного огляду;

– одразу зверніться до органів прокуратури з відповідною заявою (навіть і вночі, там повинен бути черговий). У прокуратурі вимагайте направлення на проведення судово-медичної експертизи, яка встановить ступінь, час та характер завданих тобі тілесних ушкоджень. До бюро судово-медичної експертизи необхідно прибути з направленням прокуратури, паспортом і, при наявності, медичною довідкою, яку Вам видадуть у травмопункті;

– факт Вашого перебування та побиття в міліції повинні засвідчити якомога більше людей, тому коли ти вийшов із райвідділу, одразу звернись за допомогою до перехожих, краще до жінок, по можливості запишіть їхні прізвища та адреси проживання – це твої свідки. Якщо Вас біля райвідділу вже чекають рідні, друзі чи знайомі – нехай вони сфотографують Вас та отримані тілесні ушкодження на мобільний телефон. Близькі родичі повинні одразу написати заяву на ім’я начальника райвідділу про Ваше побиття його підлеглими (таку заяву зобов’язані прийняти в міліції і через 10 днів надати відповідь про результати її розгляду);

– обов’язково заручіться допомогою від фахівця в галузі права – зверніться до адвоката, який буде захищати твої інтереси;

– будьте наполегливим у відстоюванні своїх прав. Якщо вважаєте, що розслідування за фактом Вашого побиття проведене незадовільно, оскаржуйте дії посадових осіб у вищестоящих інстанціях, зверніться за допомогою до засобів масової інформації.

Бажаємо ніколи не потрапляти до таких ситуацій, але завжди бути готовим до них!